Площа Героїв Майдану у Дніпрі знову стала центром пам’ятних подій. 20 лютого сотні містян, серед яких безпосередні учасники Революції Гідності та молодь, зібралися разом, щоб запалити вогні на честь загиблих захисників незалежності. Щорічна акція «Сто свічок пам’яті» перетворила центральну площу на простір рефлексії та живої історії.
Локація заходу була наповнена символізмом: мапа України, де кожен міг залишити палаючу свічку, щит із зображенням «Янгола Майдану» та сто архівних світлин. Ці кадри відтворювали хроніку подій 2013-2014 років, коли масові протести призвели до зміни влади та втечі Віктора Януковича. Кульмінацією тих днів стала загибель 107 протестувальників, яких ми тепер знаємо як Небесну Сотню.

Одним із найемоційніших моментів заходу став виступ Юрія Семчука. Колишній викладач університету на Донеччині, а нині ветеран двох революцій, він розповів, що поїхав на Майдан після побиття його студентів у листопаді 2013 року. Це рішення коштувало йому кар’єри, але чоловік обрав шлях боротьби.
Вже пізніше в своєму наплічнику я теж знайшов кулю, вона там застрягла. Проте я ані дня не пошкодував, що був там, разом з гідними українцями.
Юрій став безпосереднім свідком смерті першого героя Революції – дніпрянина Сергія Нігояна. За спогадами чоловіка, Сергій помер прямо у нього на руках. Попри пережите, Юрій Семчук впевнений, що мета, заради якої стояли люди, була досягнута.

Нове покоління дніпрян долучилося до вшанування через символічний перфоманс. Молоді люди, вдягнувши каски часів Майдану та тримаючи прапор 2014 року, розповідали історії «душ», які першими віддали життя за Україну. Учасник акції Олексій Умнов зазначив, що через такі образи вони намагалися показати незламність духу тих, хто пішов у вічність.

Вшанування завершилося мовчазною молитвою та встановленням останніх свічок на символічній мапі. Для Дніпра, як і для всієї країни, 20 лютого залишається днем, коли пам’ять про Героїв стає об’єднавчою силою.









Коментарі