Жук, що живе вісім років у пні: незвичайні комахи Дніпропетровщини

Личинка жука-оленя може прожити в трухлявому дубі до восьми років. Цей факт змушує по-іншому дивитися на звичний ліс. Із настанням літа саме такі подробиці допомагають помітити: Дніпропетровщина – це не просто степ, а складна екосистема з рідкісними і просто дивовижними мешканцями.

Про трьох характерних для регіону комах розповіла ентомологиня Вероніка Махіна – співробітниця природного заповідника “Дніпровсько-Орільський”. Деякі з цих видів занесені до Червоної книги України.

Жук-олень – найбільший жук Європи. Він перебуває під охороною і занесений до Червоної книги України та Дніпропетровської області. Щороку ентомологиня бачить його у великій кількості – у заплавних лісах і зелених зонах регіону.

“Цей вид найбільше пов’язаний із дубовими лісами. Вони самі по собі є цінністю, бо дуби довго ростуть. Вони навколо себе створюють особливі умови та є домівкою й кормом для дуже багатьох видів комах, зокрема рідкісних, які пов’язані саме з дубовими насадженнями. Тому так важливо не допускати знищення дубів”, – пояснила Вероніка Махіна.Жук харчується не деревиною як такою, а гнилою, трухлявою. Його личинка живе від чотирьох до восьми років саме в таких пнях. Тому залишати стару деревину в лісі – це не безлад, а допомога рідкісному виду. Популяція на Дніпропетровщині наразі стабільна.

Сколія гігантська – одна з найбільших ос у Європі і теж паразит. Але паразитує вона на личинках пластинчастовусих жуків – білих, схожих на хрущових. Особливо – на личинках жука-носорога.

“Сколія відкладає яєчко на черевце личинки жука. Коли личинка сколії вилуплюється, вона починає їсти личинку жука. Але та не вмирає, тому що личинка сколії гігантської харчується лише живою їжею, не падаллю”, – розповіла фахівчиня.

Сколія занесена до Червоної книги. Проте, за словами Вероніки Махіної, підстав для цього вже майже немає. У 2021 році затвердили новий список Червоної книги – сколію в ньому залишили, як і бджолу-тесляра. Але чисельність обох видів за останні роки суттєво зросла, і в наступному перевиданні їх може там уже не бути.

Бджола-номада – найчисленніший рід бджіл у Європі. Головна їхня ознака – клептопаразитизм. Саме через нього їх і прозвали “зозулями”: самка проникає в чуже гніздо і підкладає туди власні яйця.

“Ці бджоли схожі на ос. Вони бувають смугасті, жовтого кольору, талія в них вузенька, як в ос, а не бджіл. Вони спритні, тендітні, мають мало волосків. Це все потрібно для клептопаразитизму. Кожен цей вид пов’язаний з однією чи кількома близькими бджолами, у гніздах яких номади вирощують своїх дитинчат”, – розповіла Вероніка Махіна.

Схема проста. Бджола-господарка риє нору, приносить їжу, відкладає яйце. Відлітає. Саме в цей момент приходить номада – швидко відкладає свої яйця в комірку і зникає. Усе, як у зозулі.

“Сама номада не має свого дому, тому вона навіть не ночує, а спить, чіпляючись за квіти”, – зазначила ентомологиня.

Маскування – ключ до успіху паразита. Номади дуже точно копіюють запах бджіл-господарок, у чиї гнізда проникають. До того ж вони зазвичай набагато менші за господарок – і великі бджоли просто не помічають зайвого. Найлегше зустріти номад біля узбіч доріг і в степових місцях.