Глобальна політика останніх років стала ареною для різких заяв Дональда Трампа, чия непохитна схильність до маніпулювання фактами і брехні залишається однією з найсуперечливіших рис його президентства. Оглядач The Guardian Саймон Тісдолл зазначає, що саме через це Сполучені Штати опинилися в центрі кількох серйозних міжнародних конфліктів — від Гренландії до Венесуели та України.
Саймон Тісдолл підкреслює, що кількість неправдивих заяв Трампа досягла загрозливих масштабів. За перший термін президентства, за даними Washington Post, Трамп зробив понад 30 тисяч неправдивих чи оманливих заяв. Це наблизило його до статусу не лише політика, а й маніпулятора, чия брехня стала визначною рисою його політичної діяльності.
Особливо це помітно у контексті трьох міжнародних криз, які розгорталися при його правлінні: геополітичне протистояння за Гренландію, криза у Венесуелі та війна в Україні.
Одна з найбільш абсурдних заяв Трампа стосувалася Гренландії. Президент США стверджував, що Китай та Росія мають свої військові кораблі в цій самоврядній частині Данії, що начебто вимагало від США захопити острів. Міністр закордонних справ Данії Ларс Лекке Расмуссен відреагував на це запитання з сумнівом: “Які саме кораблі?” Відсутність будь-яких доказів і логіки у твердженнях Трампа підриває довіру до його рішень у міжнародній політиці.
Гренландія, зокрема, має стратегічне значення завдяки своїм природним ресурсам, тому Трамп, ймовірно, прагнув їх контролювати. Однак самі гренландці виступають проти будь-якої ідеї продажу або анексії їхньої території, віддаючи перевагу незалежності.
Ще одна криза виникла у Венесуелі, де Трамп звинуватив Ніколаса Мадуро у причетності до наркотерористичного картелю, однак не надав жодних доказів цієї заяви. Його адміністрація, згідно з повідомленнями, безжально вбивала понад 100 осіб, підозрюваних у наркотрафіку, що лише погіршило ситуацію. Справжня причина втручання, за словами Тісдолла, полягає в нафтових ресурсах Венесуели, а не в інтересах демократії.
Трамп неодноразово заявляв, що має план безстроково керувати Венесуелою, що в умовах внутрішнього протистояння, збройного конфлікту та міжнародного тиску призвело до нових загроз для стабільності Латинської Америки. Можливо, саме це військове втручання є однією з найбільших помилок у зовнішній політиці Трампа.
Протягом конфлікту в Україні Трамп також дозволив собі численні неправдиві заяви, які ще більше підривають його репутацію. Наприклад, він стверджував, що може завершити війну з Росією всього за 24 години, однак не зміг здійснити жодних реальних кроків. Більш того, його численні спроби “угоди” з Путіним лише погіршили ситуацію, сприяючи новим етапам агресії з боку Росії.
Згідно з аналізом Тісдолла, неспроможність Трампа відрізняти добро від зла та неодноразові брехливі твердження завдали серйозної шкоди Україні, демократії та міжнародному праву. Це лише поглиблює вже існуючі геополітичні розбіжності, а також підриває довіру до міжнародних інститутів.
Наразі, як зазначає Тісдолл, однією з найбільших проблем є хронічна слабкість Європи та її нерішучість перед політикою Трампа. Лідери ЄС не змогли виступити єдиним фронтом і протистояти агресивним діям США, що лише посилило нестабільність у трьох згаданих регіонах.
Експерт підкреслює, що намагання Європи «порозумітися» з Трампом на різних етапах історії показали неефективність і навіть небезпечність такої політики. Ситуація з Брекзитом також виглядає не лише як помилка, а й як стратегічне самогубство для Європи в умовах світових політичних викликів.
Загалом, підхід Трампа до міжнародної політики та його відношення до суверенітету інших країн виявляються все більш загрозливими. Ігнорування міжнародного права, обмеження прав людей, безсоромне втручання в суверенні питання таких країн, як Венесуела, Україна і Гренландія, ставлять під питання саму ідею глобальної стабільності.
Тісдолл резюмує: «Трамп продовжує зневажати міжнародний порядок і суверенітет, ставлячи під загрозу не лише демократії, але й саму ідею міжнародних правових норм. І ці виклики, ймовірно, зростатимуть разом із глобальними геополітичними напруженнями». Тому саме зараз Європі і світу необхідно переглянути свою стратегію у відношенні до США, що все більше перетворюються на неочікувану загрозу для міжнародної безпеки.










Коментарі