Борис з Харкова: Відновлення після ампутації ноги в реабілітаційному центрі Дніпра

У Дніпрі проходить реабілітацію 50-річний військовослужбовець Борис з Харкова, який після важких поранень під час бойових дій став пацієнтом місцевого реабілітаційного центру. Замість звичайної роботи у борошномельній галузі, він тепер відновлюється після ампутації ноги, яку йому довелося зробити через важкі травми на війні.

У 2025 році, після вирішення доленосного кроку, Борис приєднався до лав Національної гвардії України. На службі він отримав високу підготовку, як у бойових, так і в моральних аспектах, що пізніше стане йому в пригоді на фронті. «Мені пощастило потрапити в одну з бригад Національної гвардії, де навчання було на найвищому рівні», — каже Борис про свої перші враження від служби.

У листопаді минулого року, під час боїв на Покровському напрямку, Борис, перебуваючи на позиції кулеметника, зазнав серйозного поранення. «Три штурмовика автоматною чергою розтрощили мені ногу, пробили коліно», — згадує він. Попри біль, він накинув турнікет і продовжив бій разом із побратимом, поки не вигнали ворога з окопа. Три ворожі солдати були знищені нашими дронами. Позицію вдалося втримати, але вартувало це життя його побратиму. Ще кілька бійців отримали поранення.

Незважаючи на сильний вогонь з боку ворога та складні погодні умови, евакуація Бориса зайняла більше десяти діб. Військові не покидали його, підтримуючи морально та фізично. «Ми змогли пробратися до укриття, де ще п’ять діб наші побратими піклувались про мене. Особливо важко стало на останні три дні, коли мене почало лихоманити», — додає Борис, згадуючи цю важку частину його боротьби.

Коли Бориса нарешті евакуювали, лікарі провели кілька операцій, витягнувши з його ноги чотири кулі. Проте через розвиток гангрени медики були змушені ампутувати кінцівку. Попри трагедію, Борис не здається і продовжує боротьбу за своє відновлення. «Звісно, спочатку я був в шоці. Але тут, у реабілітаційному центрі, я помітив покращення», — каже він, розповідаючи про свої досягнення за час реабілітації.

Вже більше трьох тижнів Борис проходить реабілітаційний курс. Він активно працює з фізичними терапевтами та помітно зміцнився фізично. «Тепер я можу вставати з крісла без милиць. Спочатку я думав, що це можливо тільки для фігуристів, але тепер я це роблю без проблем», — поділився він своїми враженнями від лікування. За словами терапевта, прогрес Бориса є вражаючим: «Ми можемо ходити по 30 хвилин з шиною Томаса, і це великий крок вперед», — зазначила Яна, фізична терапевтка Бориса.

Попереду у Бориса ще довгий шлях реабілітації та адаптації до протезування. Однак його найбільша мрія — якомога швидше повернутися до повноцінного життя і, можливо, продовжити служити в Збройних Силах України. «Я вірю, що все буде добре. Моя головна мета зараз — стати на ноги та повернутися до життя», — підсумовує він.