Нафтове ралі на тлі вогню: Близький Схід за крок до енергетичного колапсу

Понад місяць велика війна за участю США, Ізраїлю та Ірану тримає світ у напрузі, провокуючи масштабну енергетичну кризу. Нафта марки Brent уже перетнула психологічну позначку у $116 за барель. Ситуація критична: якщо бойові дії не вщухнуть, а Тегеран продовжить атаки на інфраструктуру Перської затоки, ціни ризикують оновити історичний максимум 2008 року у $147. Головним важелем тиску залишається Ормузька протока, через яку проходить п’ята частина світового експорту сировини, – зараз вона під загрозою повного блокування.

Білий дім, попри ескалацію, демонструє стриманий оптимізм. Речниця Керолайн Левітт наголошує, що Вашингтон дотримується чітких дедлайнів операції – від 4 до 6 тижнів. Дональд Трамп заявляє про прогрес у перемовинах через посередництво Пакистану, стверджуючи, що Іран нібито прийняв більшість із 15 пунктів американського плану. Проте Тегеран офіційно спростовує будь-який прямий діалог, називаючи умови США необґрунтованими. Ключова дилема для світової дипломатії наразі полягає у легітимності іранських переговорників – незрозуміло, чи мають вони реальне право підписувати будь-які документи.

Криза керованості в Ірані загострилася після подій 28 лютого. Тоді внаслідок повітряного удару було ліквідовано аятолу Алі Хаменеї та верхівку силових структур країни. Посаду верховного лідера обійняв його син, 56-річний Моджтаба Хаменеї, проте він досі не з’являвся на публіці через важке поранення. І поки Трамп хвалить “розумнішу” поведінку нинішнього режиму, сусідні держави зберігають скепсис. Регіональні гравці впевнені: питання вільного судноплавства в Ормузькій протоці не стане частиною загального миру, а вимагатиме окремих складних домовленостей.