Рейтинги стабілізувалися: соціологи зафіксували повернення довіри до президента на рівень 62%

Українське суспільство демонструє консолідацію навколо постаті глави держави після лютневих коливань. У березні рівень довіри до Володимира Зеленського відновився і зараз становить 62%, що формує впевнений позитивний баланс у +30%.

Такі дані оприлюднив Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) за результатами свіжого дослідження. Наразі частка громадян, які не поділяють довіри до президента, зафіксована на позначці 32%.

Згідно з аналізом КМІС, попередній період відзначився тимчасовим спадом. З кінця січня до середини лютого 2026 року показник схвалення дій президента просідав із 61% до 53%, тоді як рівень недовіри сягав пікових 41%.

Фахівці пов’язують березневе зростання із поверненням суспільних настроїв до звичного русла. Показово, що нинішній баланс довіри й недовіри (+30%) є вищим, ніж наприкінці січня, коли він складав +28%.

Дослідження виявило пряму кореляцію між довірою до лідера та позицією щодо територіальних поступок. Зокрема, серед тих, хто категорично виступає проти виведення ЗСУ з Донецької області навіть за умови гарантій безпеки, рівень підтримки Зеленського є найвищим і сягає 70%. Натомість серед прихильників таких компромісів цей показник суттєво нижчий – 34% або 54% залежно від рішучості їхньої позиції.

Цікаво, що структура довіри залишається неоднорідною. З 62% лояльних респондентів лише 28% заявляють про повну довіру, тоді як 34% обирають варіант «скоріше довіряю». Це вказує на гнучкість суспільної думки, яка гостро реагує на перебіг бойових дій та міжнародний контекст.

Опитування «Омнібус» проводилося 1–8 березня 2026 року методом телефонних інтерв’ю. Соціологи охопили 1003 повнолітніх мешканців у всіх підконтрольних Україні регіонах, використовуючи випадкову генерацію мобільних номерів.

Варто згадати про ефект «державницької позиції», який КМІС зафіксував раніше. Під час прямих запитань українці часто схильні демонструвати єдність із лідером, навіть маючи певні претензії, що зумовлено воєнним станом. Різниця між прямим запитанням та анонімними методами (як-от «задуманий знайомий») раніше складала близько 8%, що соціологи трактують як свідоме бажання громадян підтримувати інститут президентства під час війни.