Садівництво під обстрілами: як мешканець Нікопольщини рятує врожай та закриває вологу в саду

На Нікопольщині, де лінія фронту проходить зовсім поруч, місцевий садівник Володимир уже десятиліття плекає фруктові дерева. Те, що колись починалося як висадка кількох черешень для власного задоволення, з часом переросло у професійну справу. Сьогодні чоловік працює в посиленому темпі. Лютогорські морози змусили його відкоригувати плани, тож зараз він намагається надолужити згаяний час, аби вчасно завершити весняні роботи.

В ексклюзивному коментарі для Суспільного садівник розповів, що наразі пріоритетним завданням є дискування — глибоке розпушування верхнього шару ґрунту. Володимир пояснює: це дозволяє буквально «запечатати» вологу, накопичену за зиму. Крім того, такий агроприйом допомагає штучно затримати цвітіння, створюючи своєрідну температурну «подушку» для дерев.

“Відклав все і дискував сад. Волога зараз на першому місці — закривав вологу. Бо щілини як пішли, по ним буде випаровуватись вода. І плюс буде трохи затримка у цвітінні, бо ми, грубо кажучи, зробили “подушку”, і земля вже не так буде прогріватись. Через це умовно на день-два пізніше буде цвітіння. Особливо це важливо для абрикоса. Може бути і один день заморозків потім — і урожай можна втратити. Тому навіть один день може кардинально змінити обстановку у саду”, — розповідає Володимир.

Садівник наголошує: для посушливого клімату Дніпропетровщини такий догляд є життєво необхідним. Без розпушування дефіцит води може стати фатальним для саду.

“Варто відкласти всі справи і обовʼязково зробити це. Наша земля жива. Там бактерії, коли ми рихлимо землю, то запускаємо повітря, там процеси відбуваються. Це ціла наука. Це жива істота — земля”, — переконаний власник господарства.

Паралельно з обробкою землі триває обрізка. Володимир застосовує комбінований підхід, що включає прорізування та укорочування гілок. Цьогоріч він робить особливий акцент на стимуляції росту нових пагонів, оскільки торішня посуха майже повністю зупинила природний приріст молодої деревини.

“Наприклад, у минулому році через дефіцит вологи приросту молодого абсолютно не було. І ось зараз, щоб визвати молодий приріст, практично кожен пагін вкорочую на дворічну деревину, аби викликати ріст молодих пагонів”, — пояснює фахівець.

Від правильної обрізки залежить не лише кількість, а й якість плодів. За розрахунками Володимира, для повноцінного фотосинтезу кожному плоду потрібно мати мінімум 3 – 5 листків.

“Якщо на кожний плід не буде 3-5 листочків, то якості плода, як би ми не удобрювали дерево, не буде. Тобто треба, щоб на кожний плід припадало 3-5 листочків. Якщо не буде цього молодого приросту, то процеси фотосинтезу будуть затримані Якби ми не кормили землю, фотосинтезу немає — листочка немає, діла немає. Тобто зараз йде і прорізування, і укорочування. Якщо якісь йдуть затінюючі гілки, то прибираю”, — зазначає він.

Наступним етапом стане фунгіцидна обробка. Наразі садівник готує хлорокис міді, який потрібно нанести саме в момент, коли брунька ще не почала активно набухати. Це тонка робота, де важливо не пропустити ідеальне «вікно» для обприскування.

“По бруньці дивитимусь, щоб піймати момент, коли вона не сильно набухла, — тоді ефективно буде. Це дуже важливо, бо якщо наприклад, це бордоська суміш, то вона тримається дуже довго. А якщо хлорокис міді, то треба піймати момент”, — розкриває секрети садівник.

Коли ж дерева дійдуть до фази “рожевого бутона”, Володимир планує використовувати тебуконазол.

“Там вже тебуконазол буде, а також захист від шкідників. Але такий, щоб і бджолам не нашкодити”, — ділиться планами чоловік.

Проте найскладнішим фактором у роботі є постійна небезпека обстрілів. Працювати під гучну техніку найстрашніше, адже гуркіт двигуна перекриває звуки прильотів артилерії чи наближення дронів-камікадзе.

“Коли вихід чуєш, то лягаєш. Ось нещодавно прилетіло, і ці дрони ще, не знаєш, що в нього там в голові. Ось тиждень тому також впав БпЛА. Тому коли на техніці, то не чую, коли воно летить. Дуже важко”, — зізнається Володимир.