Автор 
Навіть під постійною загрозою російських обстрілів життя на прифронтових територіях триває. Володимир, мешканець Нікопольського району, вже понад дев’ять років займається садівництвом. Те, що колись починалося як захоплення, згодом переросло у професійну діяльність та власний бізнес. Нині, попри складну безпекову ситуацію, чоловік продовжує доглядати за своїм черешневим садом та розплідником, готуючи їх до наступного сезону.
Досвідчений садівник наголошує: робота з фруктовими деревами не припиняється з настанням холодів. Саме зараз триває важливий етап — пізньоосіння обробка та обрізка, від яких залежить якість майбутнього врожаю.
Для захисту насаджень у цей період Володимир радить використовувати залізний купорос, відкладаючи мідьвмісні препарати на весну. Така стратегія дозволяє уникнути надмірного накопичення хімічних речовин у ґрунті.
“Мідним купоросом не бажано працювати взимку, тому що основна обробка ним йде навесні. А надлишок міді — це погано. Восени я обробляю залізним купоросом: на кісточкові дерева — 300 г на 10 літрів води, а на зерняткові концентрацію можна збільшувати”, — ділиться досвідом аграрій.
Після хімічної обробки настає час механічного втручання. Процес обрізки дерев триває фактично всю зиму, аж до початку весни. Володимир пояснює, що існує два основні підходи до цієї процедури, які залежать від стану крони та віку пагонів:
- Прорізування — повне видалення гілки для зменшення густоти крони та покращення освітленості.
- Укорочування — підрізання молодих пагонів (довжиною понад 40 см) на одну третю частину.
Фермер зазначає, що ринкові умови диктують нові правила догляду. Через зменшення кількості населення та високу конкуренцію, попит має лише відбірна продукція. Тому зараз він робить ставку на проріджування, щоб зменшити навантаження на дерево та отримати крупніший плід.
“Якість плодів — на першому місці. Якщо раніше продавалося все підряд, то зараз ринок вимагає якості. Черешня має бути вагою 12 грамів і більше, щоб її реалізувати без проблем. Дрібніша вже нікому не треба”, — констатує Володимир.
Наступний етап догляду заплановано на початок березня. Це буде обробка “по голому дереву” фунгіцидами, що містять мідь. Це критично необхідно для боротьби зі шкідниками, зокрема заболонником. Жук став справжньою напастю цього року, адже дерева, ослаблені посухою, стали вразливими до хвороб.
Садівник зізнається: війна завдала нищівного удару по господарству. Після підриву окупантами Каховської ГЕС зникло джерело води для поливу, через що значна частина насаджень засохло. Окрім екологічних проблем, щодня доводиться стикатися з прямою загрозою життю.
Володимир вже зафіксував щонайменше три влучання ворожих снарядів безпосередньо у своєму саду, ще кілька “прильотів” було на території розплідника. Проте чоловік продовжує працювати, пристосувавшись до смертельної небезпеки.
“Там, коли працюєш, то чуєш вихід — лягаєш. У розпліднику, саме там, де я працюю, вже було один-два влучання. А тут, у саду, де я обробляв черешню, було три прильоти, є пошкоджені дерева”, — розповідає садівник про свої будні.
Коментарі