Пошук останків жертв на Волині підтверджує позицію Києва

Україна веде активну роботу з пошуку загиблих поляків. Це спростовує заяви про нібито ігнорування Волинської трагедії. Це факт.

Про це розповів очільник УІНП Олександр Алфьоров в інтерв’ю польським медіа. Він назвав звинувачення на адресу України абсолютно безпідставними та вигаданими.

За останні півтора року дослідники досягли значних успіхів у цій сфері. Діалог істориків продовжується. Ексгумації будуть проводитися і надалі.

Київ розглядає події у широкому історичному контексті — від 1939 до 1947 року. Це складний період репресій з боку обох тоталітарних режимів.

«Звісно, ми також вшановуємо пам’ять жертв Катинського розстрілу, жертв операції „Вісла“ та жертв Волинської трагедії 1943 року і всіх її наступних епізодів, коли наші два народи, позбавлені власної державності, боролися за свої права під багнетами нацистського та комуністичного режимів», — пояснив Алфьоров.

Питання історичних постатей мають досліджувати фахівці. Політичні спекуляції лише шкодять справі. Це заважає порозумінню.

Водночас польська сторона часто замовчує злочини Армії Крайової проти українців. Її діячі досі вшановані в Польщі пам’ятниками. Це викликає нерозуміння.

Зараз відносини між країнами перебувають у глибокій кризі. Варшава ставить ультиматуми щодо євроінтеграції України через вшанування героїв УПА. Позиція польських політиків є жорсткою.

Польські політики розглядають конфлікт 1943 року ізольовано від інших подій. Вони ігнорують складну передісторію. До цього додаються напади на українські села 1941–1944 років.

Депортації українців продовжувалися до завершення операції «Вісла» у 1947 році. Деякі дослідники вказують на причетність до нападів підрозділів НКВС, які діяли під виглядом УПА. Це важливий нюанс.