Соціальний маршрут життя: як працює єдина нитка зв’язку у прифронтових селах

Життя за двадцять кілометрів від фронту. Мешканці селищ Хуторо-Чаплине та Чаплине опинилися в ізоляції. Тут не працюють банки, магазини чи лікарні.

Рятує соціальний автобус від місії «Проліска». Транспорт курсує щопонеділка та щосереди, допомагаючи людям дістатися Васильківки. Це життєво необхідна послуга.

Водій Геннадій та його дружина Валентина працюють тут три роки. Вони самі — переселенці з Гуляйполя. Кажуть, що для багатьох пасажирів це єдиний шанс купити продукти або зняти готівку.

Села стрімко пустіють. У Чаплиному, де раніше проживало понад тисячу людей, залишилося менше сотні жителів. Обстріли не припиняються. Руїни замінили колись квітучі торгові точки.

Люди тримаються до останнього. Місцева мешканка Неля розповідає, що попри небезпеку, більшість не хоче покидати рідні домівки. Їх підтримують лише підвози води та хліба.

Це дуже недооцінена тема. В Україні таких маршрутів критично мало, тому гуманітарна місія «Проліска» бере на себе важливу роль у порятунку інфраструктурного зв’язку.

З початку року перевезено 22 000 пасажирів. Автобус висаджує людей у Васильківці, де є доступ до основних послуг, і чекає їх до обіду, щоб повернути додому.